Чому годування грудьми на публіці так дратує інших жінок: погляд психолога
Мама годує немовля в парку чи кафе — і отримує косі погляди, коментарі, іноді відверту агресію. Показово, що різкіше реагують часто не чоловіки, а жінки. Чому звичайна фізіологічна дія викликає такі сильні емоції і чому мама після цього починає думати «я погана мати»? Розбираю як психолог.
Агресивно реагують не всі
Важливо почати з того, що різко реагує далеко не кожен. Бурхлива реакція — ознака того, що в людини в цій сфері є власний болючий досвід. На жаль, таких людей багато. Роздратування, яке людина відчуває, дивлячись на годування, рідко стосується самої мами з дитиною. Воно стосується того, що ця сцена зачіпає всередині.
Перша причина: власний досвід немовляти
Перша травма може бути пов’язана з тим, як людину годували в дитинстві: грудного вигодовування не було зовсім, або його різко й рано припинили. Психоаналітики, починаючи з Фройда, говорять про оральну стадію розвитку — період першого року-півтора, коли годування є головним способом контакту з матір’ю, джерелом безпеки й задоволення. Сучасні дослідники розвитку особливо виділяють вік 6–8 місяців: саме тоді дитина починає відрізняти себе від матері, формується перша прив’язаність, вибіркова усмішка, перші соціальні вподобання.
Звісно, це не означає, що кожен, кого годували сумішшю, травмований. Але якщо в ранньому дитинстві бракувало тепла, близькості, передбачуваної мами поруч, то вигляд чужої безумовної близькості може будити давню нестачу. А нестача, яку неможливо визнати, часто перетворюється на осуд: «це непристойно», «могла б і вдома».
Друга причина: власний материнський досвід
Друга група — жінки, які самі були мамами, але годування в них не вийшло: не було молока, тиснули лікарі чи родичі, довелося рано вийти на роботу, дитина відмовилася від грудей. Якщо цей досвід не прожитий, він лишається раною — з відчуттям провини, сорому, «я недостатньо добра мати». Інша мама, яка спокійно годує на лавці, мимоволі натискає на цю рану. І замість болю назовні виходить злість.
Третя причина: сором за тіло
У багатьох із нас виховали сором за тіло: груди — це тільки про сексуальність, а все, що пов’язане з тілом, треба ховати. Людина з таким вихованням бачить не годування, а оголення, і відчуває сором — а сором теж легко перетворюється на агресію. Жінки частіше несуть у собі ці установки, бо саме їм змалку більше говорили, як «правильно» поводитися з тілом.
Чому мама починає думати «я погана мати»
Осуд від незнайомих людей чіпляє, коли він збігається з внутрішнім критиком. Молода мама й так живе в умовах втоми, недосипу, гормональних змін і постійних сумнівів, чи все робить правильно. Одна різка фраза — і вмикається голос: «може, вони праві, і зі мною щось не так». Якщо такі думки не минають, заважають спати, радіти дитині, з’являється постійна тривожність без причини — це не «слабкість характеру», а привід звернутися по підтримку.
Що допомагає мамі
- Пам’ятайте, що реакція говорить про того, хто реагує. Ви не зобов’язані проживати чужу нестачу чи сором.
- Обирайте, що вам зручно. Хтось годує відкрито, хтось під накидкою, хтось шукає тихе місце. Правильно те, що підходить вам і дитині.
- Підготуйте коротку фразу-відповідь або дозвольте собі не відповідати взагалі.
- Шукайте підтримку: партнера, подруг-мам, консультанта з грудного вигодовування, психолога.
- Не порівнюйте себе з «ідеальними» мамами з соцмереж — їх не існує.
Коли варто звернутися до психолога
Якщо після пологів ви постійно відчуваєте провину, тривогу, пригніченість, якщо чужі слова вибивають із колії на кілька днів, або якщо ваш власний досвід материнства (чи дитинства) досі болить — це можна опрацювати. Я працюю очно у Вінниці та онлайн, тож сесію можна провести, не виходячи з дому, поки малюк спить. Для глибинних дитячих тем добре працює регресивна гіпнотерапія.
Часті запитання
Чи законно годувати грудьми в громадських місцях в Україні?
Так, прямої заборони немає. Мама має право годувати дитину там, де їй зручно.
Чому мене так зачіпають чужі коментарі?
Бо вони збігаються з вашим внутрішнім критиком і втомою перших місяців. Працювати варто саме з внутрішнім голосом — тоді зовнішні коментарі втрачають силу.
Чи може психолог допомогти, якщо годування не вийшло і досі болить?
Так. Непрожиті втрати й провина материнства — часта тема в терапії, і вона добре опрацьовується.
Ваш наступний крок
Поговорімо про те, що важливо вам.
Я — Ірина Мороз, психолог і гіпнотерапевт. Напишіть кілька слів про свій запит або просто «Хочу на консультацію». Я відповім особисто й запропоную час. Вінниця або онлайн.