Емпатія і співчуття: чому «мені тебе шкода» — не те саме, що «я тебе розумію»
Людині погано. Ми хочемо допомогти і кажемо: «Тримайся, все буде добре», «Не переймайся», «Бувають речі й гірші». А вона закривається ще більше. Чому так? Бо ми відповіли співчуттям там, де людині потрібна була емпатія. Ці слова часто вживають як синоніми, але різниця між ними принципова.
Що спільного
І співчуття, і емпатія — це відгук на переживання іншої людини. Обидва говорять про те, що нам не байдуже. Обидва можуть виражатися в словах, турботі чи вчинках. Але позиція, з якої ми відгукуємося, різна.
Співчуття: «мені тебе шкода»
- Ми відгукуємося на біль іншого, але залишаємося зовні його переживання.
- Часто з’являється позиція «я — той, кому зараз не так погано».
- Природне бажання — швидше заспокоїти, втішити, порадити, виправити.
- Звідси фрази: «все буде добре», «не плач», «подумай про хороше», «могло бути гірше».
Співчуття не погане. Але людина, якій болить, часто чує в ньому: «твої почуття — це забагато, давай швидше їх приберемо».
Емпатія: «я розумію, як тобі зараз»
- Ми ніби входимо в емоційний стан іншого, залишаючись при цьому собою.
- Не оцінюємо і не поспішаємо виправляти.
- Даємо людині відчуття: «мене бачать і чують».
Коротка формула: співчуття — це жалість збоку, емпатія — це присутність усередині контакту.
Чому емпатія допомагає більше
Коли людину по-справжньому почули, її нервова система заспокоюється. Їй більше не треба доводити, що їй погано, і боротися за право на свої почуття. З’являються сили думати, шукати вихід, рухатися далі. Саме тому в терапії перші хвилини часто йдуть не на поради, а на те, щоб людина відчула, що її зрозуміли.
Порада, дана до того, як людину почули, майже ніколи не працює — навіть якщо вона правильна.
Як звучить емпатія
Замість «не переймайся»:
- «Звучить дуже важко».
- «Я бачу, як тобі зараз боляче».
- «Не дивно, що ти так почуваєшся після такого».
- «Я поруч. Хочеш розповісти більше?»
- «Тобі зараз потрібна порада чи просто щоб я вислухав?»
Останнє питання — одне з найкорисніших. Воно повертає людині право вирішувати, яка підтримка їй потрібна.
Межі емпатії
Емпатія не означає розчинитися в чужому болю. Якщо ми повністю злилися з переживанням іншого, ми вже не можемо його підтримати — нас самих треба рятувати. Тому важливе уточнення: емпатія — це відчути, залишаючись собою. Психологи вчаться цього роками, і саме ця навичка захищає від вигорання. Про вигорання — у статті лінощів не існує.
Емпатія в парі
Багато конфліктів у стосунках виникає не через різні думки, а через відчуття «мене не чують». Один ділиться переживанням, інший одразу пропонує рішення або захищається. Навичці емпатійного слухання можна навчитися, і це одна з тем, з якою ми працюємо на психотерапії пар.
Часті запитання
Чи можна навчитися емпатії?
Так. Здатність до емпатії частково закладається в дитинстві, але її можна розвивати в будь-якому віці: вчитися помічати свої почуття, слухати без перебивання, не поспішати з порадами.
Що робити, якщо мені важко співпереживати близьким?
Іноді за цим стоїть втома і виснаження, іноді — досвід, у якому власні почуття були під забороною. Якщо це заважає стосункам, з цим можна попрацювати з психологом. Записатися на консультацію можна у Вінниці або онлайн.
Ваш наступний крок
Поговорімо про те, що важливо вам.
Я — Ірина Мороз, психолог і гіпнотерапевт. Напишіть кілька слів про свій запит або просто «Хочу на консультацію». Я відповім особисто й запропоную час. Вінниця або онлайн.